Якщо виходити із довгострокових принципів економічної політики, зміцнення валютного курсу гривні – об'єктивно зумовлений процес. У 1996 р. валютний курс становив 1,89 грн/дол. За наслідками світової фінансової кризи валютний курс гривні знизився майже втричі: у 2000 р. він становив 5,44 грн/дол. Існуюче знецінення гривні засвідчують і розрахунки паритету купівельної спроможності, здійснювані МВФ. За щойно оприлюдненими даними фонду, у 2007 р. ВВП України у поточних цінах становив 140,5 млрд. дол., а за ПКС – 320,1 млрд. Різниця – майже 2,27 рази. Показово, що у країнах із розвинутою економікою відповідний лаг знаходиться у межах 0,91 (Франція) – 1,46 (Велика Британія). У країнах з перехідною економікою вказані відхилення становлять: у Болгарії – 2,18, Чехії – 1,74, Естонії – 1,70, у Росії – 1,62, у Китаї – 2,64.

Потрібно враховувати, що знецінення гривні деформує макроекономічні пропорції української економіки, стимулюючи експорт, штучно звужує параметри внутрішнього ринку, знецінює технологічні стимули експортного виробництва і головне – девальвує показники вартості робочої сили, інтенсифікує міграційні процеси, знецінює фінансові активи суб'єктів ринку, у т.ч. вартісні параметри основних фондів. У підсумку ми отримуємо штучне заниження всієї системи вартісних параметрів, які визначають місце України у світовій економіці, її конкурентні позиції.

Водночас проблема зміцнення валютних позицій гривні є надзвичайно складною. Тут неприпустимою є політика штучної (форсованої) ревальвації. Важливо враховувати і нову економічну ситуацію, пов'язану із вступом України до СОТ. В умовах відкритої глобальної конкуренції практично всі країни світу (нині – і США) намагаються захищати внутрішній ринок і стимулювати зовнішню конкурентоспроможність власного виробництва, його експортний потенціал шляхом здешевлення національної валюти. Досвід Китаю у цьому питанні є особливо переконливим.

Відповідні застереження мають оцінюватися і в контексті інших чинників – зниження імпортного мита, ліквідації вексельних механізмів щодо здійснення митних платежів, зростання цін на енергоносії і транспортні тарифи та інших згубних для конкурентоспроможності вітчизняного виробництва та економічної динаміки уряду. Порушується святе святих ринкової економіки: захист інтересів вітчизняного товаровиробника – основна функція уряду.

Розглядаючи проблему своєчасності здійснюваної ревальвації гривні, не можна не враховувати і катастрофічне зростання дефіцитності торгівельного балансу: за даними НБУ, у І кв. поточного року експорт товарів зріс на 28,9%, імпорт – на 44,5%. Йдеться також про штучне знецінення кредитів наданих банками України суб'єктам господарювання. За даними НБУ, на 01.05.08 р. із загальної суми (494,8 млрд. грн.) – 247,6 млрд. грн... – становлять кредити у національній валюті і майже стільки ж – 247,2 млрд. грн... – у іноземній валюті. Із 309,1 млрд. грн., залучених банками депозитів, 104,2 млрд. грн. (33,7%), у т.ч. за рахунок вкладів фізичних осіб – 72,7 млрд. грн. (23,5%), номіновано у іноземній валюті. У цьому зв'язку слід враховувати і можливе знецінення тезавраційних (позабанківських) збережень населення, яке номінується у доларовому еквіваленті і за різними оцінками сягає 8-10 млрд. дол.

У цій ситуації більш виваженою представляється політика запровадження механізмів валютної лібералізації, на чому наполягають експерти МВФ. Водночас наші дії і у цій площині мають бути достатньо виваженими. Вільно плаваючий курс (за винятком лише декількох країн) не застосовується у повному форматі: до нього потрібно переходити поетапно. При запровадженні відповідної системи валютної політики мають застосовуватися компенсуючі (кредитні та фіскальні) заходи, які покликані зменшити негативні наслідки відповідних кроків. Сьогодні на часі – перехід до політики інфляційного таргетування і опрацювання на цій основі збалансованої (розрахованої на коротку та довгострокову перспективу) антиінфляційної політики, яка б системно поєднувала в собі фінансові, грошові та валютнорегулюючі механізми.

Сергій Льовочкін, народний депутат України,
Голова НБУ Опозиційного уряду