Вернуться на первую страницу

Персональный
информационный сервер




             


Главная | Карта сайта | Контакт |














Виктор Янукович: "На зло мы ответим не злом, а справедливостью"

[28.10.2005 19:06]





Володимир Оболонець   [13.07.2007 13:00]  [ ответить ]

Горе – ковалі

– Яке життя нам „президентували”,
Народові, обдертому до нитки!
Божилися, що вкрали й приховали
– Все віддадуть, ще й компенсують збитки!

То й , що ж дісталось нам – одна поруха!
– Забагатіли думкою старці!
„Прем’єрно” вдвічі стали довші вуха.
Приблизно вдвічі – схудли гаманці!

– Хай буде соромно усім перед Тарасом,
Перед Франком ми горе-ковалі!
За те, що порівняли з Гондурасом,
Красу та велич рідної землі.

Біди народ зазнав по повні вінця!
Настав вже час казати без прикрас
– Всі , хто забув про гідність українця
– Геть з України, хоч і в Гондурас!

20.09.1005 року


40




Володимир Оболонець   [13.07.2007 12:57]  [ ответить ]

Кров висисає брудне, остогиджене,
Це політичне шиття,
Що паненя вередливе, зманіжене,
Нам видає за життя...

(Мовою П.Грабовського)
Пересторога

Політикам пересторога!
– Душі без честі – гріш ціна.
В політиці немає Бога,
Там балом править Сатана!
Там зрадникам скандують – „Слава!”
Там честь не виставлять на кон,
Там вбивство є звичайна справа,
Там дурням власний є закон.
Там у безмежних регіонах
Блукає привид брехуна,
Що в політичних забобонах
Свідомість людям затина.
Дива там творяться, та й годі,
Чортячий шабаш диваків,
Там виникає при незгоді,
Як на кориді, бій биків.
Як слимаки на Евересті,
У бруді, з ніг до голови,
Не маючи й краплини честі,
Все ж верещать –„ Іду на ви!”
Хтось хоче вилізти повище,
З грошима й іміджем «козла»
Політика – не пасовище,
А вічний бій добра та зла!
Безглуздя в справах та словах,
Виходять боком ваші вчинки,
Бо вавки в ваших головах
– Цироз для нашої печінки!
Вгамуйтеся! Заради миру.
Дітей заради, майбуття.
Ви втратили людей довіру,
Ще й спалахнете від тертя.
P/S
- Рученьки терпнуть, злипаються віченьки,
Боже! Як серце болить!
Розумом виправить – досить і ніченьки,
Дурням – на кілька століть!

08.11.1005 року 45




Володимир Оболонець   [13.07.2007 12:42]  [ ответить ]

Тарас! Я не принадлежу ни к одной из партий и приверженец отсутствия, так таковых. Мы древняя славная нация и обязаны жизнью своей доказать это всему миру, а не создавать себе фантомных кумиров из реальных рецидивистов. Думай!
Думки незалежні

Все більше бентежать думки застережні,
Від кого й від чого ми всі незалежні?!...
Ми всі незалежні, та марні слова,
Коли незалежить від рук голова.
----------------
Перевертні в кріслах монарших посіли,
Зжирають та нищять всі наші посіви.
Зухвалі, бридкі, обіцянки порожні,
На зраду швидкі, та до справ неспроможні.
----------------
Думки депутатів від дій протилежні,
Звитяга та честь від мандатів залежні.
Залежні від золота, дач, ресторанів,
Залежні від грошей імперських тиранів.
------------------
Поводяться дивно, як мавпи манежні,
У зради закони свої, незалежні.
Підкова залежить від рук коваля,
А їхнє буття від Кремля та рубля.
-------------------
Одні, як «совки», брехуни балакучі,
Є вогнетривкі та надмірно горючи,
Страшні та вродливі, пухнасті й колючі,
Дурні та кмітливі, чистюлі й смердючі…
------------------
Єднає усіх не парламенська рада,
А зрада країні, народові зрада.
Попродали все, до батьківської хати,
Ще є черепки з президентом продати.
------------------
Як ті резиденти, сприяють напрузі,
Бо всі – президенти, бо всі – любі друзі.
Бо в них апетити бандицькі, безмежні…
Нам прикро просити, бо ми ж незалежні!!!...

10.09.1006 року




62




Володимир Оболонець   [13.07.2007 12:20]  [ ответить ]

СХОДИ
( – Історія вчить людей, якщо вони частіше звертаються до здорового глузду.)

Ми кричимо –
ти нас не чуєш, ТАК!
Не бачиш ти
народних сліз… ТАК!
Щоночі уві снах
ночуєш, ТАК!
Шоденно молимо,
щоб зліз. ТАК!
Спустись, хоча би
на Говерлу, ТАК!
Покинь на мить
небесну вись, ТАК!
На Україну,
ще не вмерлу, ТАК!
Та майже мертву
подивись. ТАК!
А ти, помазанику
божий, ТАК!
Природня похибка
творця, ТАК!
В промовах – на людину
схожий, ТАК!
Та в справах схожий
на мерця. ТАК!
Прокляття матимеш
за зраду! ТАК!
Не бачили?
Дивіться всі – ТАК!
Менглі-Гірей постав
із аду, ТАК!
Згасити сонце
на Русі. ТАК!
Не буде правдоньки
у світі, ТАК!
Ні в помаранчевих
ідей, ТАК!
Ні в Біблії,
ні в Заповіті, ТАК!
Якщо немає
у людей. ТАК!


26.03.1006 року 54




Володимир Оболонець   [13.07.2007 12:17]  [ ответить ]

О САМОМ главном я тебе скажу, если ты считаешь, что сейчас ХХІ-век, но дорос ли ты для такого удара? В моей книге "Помаранчева крига" есть ответы на все вопросы и она написана для НАС всех - УКРАИНЦЕВ
Про головне

Гримнув час одержимості,
Гострий пік епотажності,
Епідемія лживості,
Пандемія продажності.
Бо совка пролетарського
Кожен з нас ототожнює,
Не Христа, а хреста свого,
Золотого обожнює.
До нестями, до колики,
Вже наїлись толоками…
Чи забули соколики,
Що вже були холопами.
Не на люди з принадою
Простирадло вивішують,
На Майдані з громадою
Справу честі вирішують.
В цей період стагнації,
Ти з цим злом поріши,
Україна без нації –
Що кістяк без душі.
25.08.1006 року
60




Володимир Оболонець   [13.07.2007 11:53]  [ ответить ]

Не посылай меня Тарас - я уже посланый не раз...

Сповідь старого козака

– Слава Ісу, що завжди серед нас,
Та з нами грішними пройшов наскрізь віки!
Мої слова, як сповідь та наказ,
До вас сини, брати, чоловіки.
----------
Століттями ми гноблені, знедолені,
Та статком чоловічого чола,
Жінки та діти були задоволені,
Вітчизна-мати сильною була.
----------
Ми били ворога без страху, дозагину,
Зруйноване відновлювали знов,
Та день і ніч не розгинали спину
За рідну землю, за свою любов.
----------
Мій вік пройшов, та час у дзвони бити!
Є козаки – я у полі не один…
Як можна Україну не любити,
Якщо ти навідь нелюд, сучий син!
----------
Я нагадаю, маю нагадати,
У козака присяга є навік:
– Не зрадити, та скривдити не дати,
Якщо не баба ти, а чоловік!
----------
Наш устрій вічний, давній, самобутній, Уполі – з плугом, у бою – з мечем,
Щоб у державі славній та могутній,
Не залишалось зрадників й нікчем.
----------
Жінок любити, берегти добробут,
У вірі праведній хрестити немовлят,
Та традиційно доручати побут
Жінкам, для виховання соколят.
-----------

















До часу, коли піку та шаблюку,
Щоб воювати будь-яку напасть,
Із гордістю у молодецьку руку,
Від діда батько сину передасть.
----------
Від сотворіння світу й до сих пір,
Серед жінок до влади є охочі.
В жорсткому світі – чоловічий спір!
До чого ж тут ті коси й карі очі!
----------
Чи довгокосі не беруть хабар?
Хай дивляться баби на мене скоса
– Як доручити курці наш амбар
– Не збережеш ні жита, ані проса.
----------
Даруйте! – Не Господь я й не пророк,
Не самодур старий, й не «відМорозок»,
Але останній, вирішальний крок,
Зробити мусить чоловічий мозок.
----------
У світі скрізь відома байка ця,
Та ти мені старому повір хлопче
– Яке курчатко вийде із яйця,
Якщо цю курку непутящий топче?!



20.11.1006 року




Тарас   [13.07.2007 11:45]  [ ответить ]

Да, Володенька, очень актуальные стишата для 1005 года.
Ну и долго же ты, братец, мыкаешься на этом белом свете!!!
Устал уже наверное?
Иди, отдохни к Юле.




Володимир Оболонець   [13.07.2007 11:37]  [ ответить ]

Привожу полный текст "По-русски" плагиатору из Запорожья, которая великолепно процитировала отрывок на "Свободе слова". "Атас" прав - мою книгу не приняла в печать ни одна редакция. Почему? - "Таму ща..."
«По – русски / чернорыльцам – голохвастовым /

Пишу по-русски я, кретинам, чтоб „догнали”,
Где Президент – все ТАК! Где вы – и черт не рад…
Кто по чести – свинья, без чести и морали,
Не суньте свой пятак в один калачный ряд.

Наделали делов, наумничали – хватит,
По-русски говоря, баклуши колотить!
За дело и дурак и умник так же платит.
Мы в рыночной стране – за все нужно платить!

Народ вас оценил, рвачей и „голохвастов”!
Не долго пировать, хочу я вам сказать
– Все, кто народ дурил, кто лицемерил, хвастал,
Пойдете на хоздвор, волам хвосты вязать.

Свинья – во всем свинья и в жизни и в морали.
Не свойственно свинье порядок наводить.
Мы на Майдане все за правду глотки рвали
И каждого порвем, кто будет нам вредить!
P.S
Вот такая у нас к вам будет демократия.
Снять бы с вас овечьи шкуры неприкосновенности!
Для бандитов вы – братва, криминалобратия.
Заклеймить бы вас „ внатуре”, да на лбу, для верности!


16.06.1005 года




Тарас   [13.07.2007 11:34]  [ ответить ]

Да, Володя, Вы видно не туда попали.
Чем плеваться в приличном месте, лучше бы шли к Луценко и Ко и пели им там дифирамбы.
Будут хорошо платить и работа хорошая.
Ведь, когда человек продуцирует грязь, он сам разлагается.
Обидно за Ваше будущее...
Таокй талант пропадает!




Володимир Оболонець   [13.07.2007 11:00]  [ ответить ]

"На зло МЫ ответим не злом,
А нашей крутой справедливостью."
- Не важно, что пахнем козлом,
У нас все гордяться потливостью. - В. Янукович и компания




Володимир Оболонець   [13.07.2007 10:34]  [ ответить ]

Рикошет
(Ответ закоренелому кучмисту)

Окстись, заблудшая овца,
С душой пугливого ягнёнка,
Негоже поучать отца,
Имея ум ещё ребёнка.

Душа – исподняя рубаха,
Нестиранная отродясь,
Боишься и дрожишь от страха,
Не различая кровь и грязь.

Ты говоришь – я очумел?
– Помой свой зад, отроду грязный!
Вот ты, как видно – "ОКУЧМЕЛ"
Такой симптом стократ опасней! - АТАС!




Володимир Оболонець   [13.07.2007 10:26]  [ ответить ]

Вдячний нагоді розмістити толіку своїх роздумів на форумі своїх політичних та ідеологічних апонентів. Звісно - час покаже, час вирішить за нас. А хто ми - бидло?! Мені шкода людей, чий вік згниє у силосній ямі. - А ВАМ?
«Акро-диба»

Через дорогу, до узбіччя,
Обернутий уламок скелі,
Розхристаний лежить в пустелі,
Непотріб – сорому обличчя.
О, скільки треба людських душ,
Відкинути тягар з дороги!
І дошкуляє й бруднить ноги,
Лежить, смердить – і не поруш…
Тікай від срібників Іуди,
Амністій не чекай, козак,
Роби по честі скрізь, усюди,
Але, щоб вибачили люди,
Стань! Доведи, що не кізяк.




15.08.1006 року




Атас   [13.07.2007 10:25]  [ ответить ]

Вот еще один стихоплет, которому публиковаться, такому талантливому, широко известному в узких кругах, суперподающему надежды на конъюктуре высосанной австрийским подданым Грушевским истории придуманной им же Украины-Руси, не дают.Ну не дают публиковаться всякие москали и их агенты. Так подающий надежды со своей свободолюбивой душой решил выплеснуть свои опусы на нас. Какое счастье. Вот забыл, какая самая лучшая модель памперсов по принимаемым объемам. Чувствую понадобятся счастливым читателям и почитателям юного оранжевого таланта.



Володимир Оболонець   [12.07.2007 23:46]  [ ответить ]

- "Шануй Вітчизно вірних соколів!
Інакше ставлення в нас до скоробагатька...
Не має мова тих "шановних" слів,
До тих синів, що не шанують батька!"

- Поважаю стійких, сильних апонентів, та не вважаю за доцільне витрачати українську риму на "синьобоких чечетів" та їм подібних, які самі затаврували себе, виставивши на посміховисько України-Руси. Коли Україна заспіває - чорти зникнуть самі.
Експресія
– Що є життя?! – Суцільна круговерть,
Яку на зльоті зупиняє смерть.
Ще гірше, якщо ти життя не бачив,
У кріпаках до сивини кріпачив,
У мареві, у літеральнім сні,
Із сяйвом в недосяжній далині,
Де вільний ти і від життя й від себе,
У злеті вільнім досягаєш неба.
– Що є поезія?! – Моя життєва проза,
Знеболювального мізерна доза,
Щоб не боліло.Та в душі щемить…
Ще мить – злітаю вище, й наче спить,
Ще мить – та біль заснув, а може вмер,
Ще мить – та біль себе самого зжер…
І тиша. Спокій. Час писати знову,
Між серцем та душею ту розмову,
Яку підслухати є сенс лише мені.
У день буремний, у бентежнім сні,
Паперу аркуш, ручка під рукою
– Нехай воркочуть, а слова рікою,
Зливаються у віршів водоспад,
Спадаючий на виступів каскад,
Та змочують поета спраглу душу…
Ізнов болить! – Та все ж писати мушу,
Щоб не боліло ні мені й нікому,
Не ставлю крапки, знову ставлю кому,
Та кидаюсь в обійми водоспаду,
Від болю й спраги зцілити громаду,
Яка вже стогне, молить, кличе – Отче!...
А серце ниє та так жити хоче…
Та не дають печерні троглодити,
За те, що відмовляюсь догодити,
За те, що я насмілився писати
– Мене кусати! Кров із мене ссати!
– Отруїтесь! Бо ви того не їли,
Що їсть народ – ви власноруч труїли.
– Що є поезія?! Це ліки для душі.

20.03.1007 року




Володимир Оболонець   [12.07.2007 14:57]  [ ответить ]

Мерзотникам

Законів Божих й людських заколотники,
Не підбереш їм гідного слівця…
Їх справи мерзькі, бо вони мерзотники!
Їм так пасує гнівна назва ця.
----------------
Мораль мерзотників – «Ви маєте – що маєте»
В обід – полову, на вечерю – жмих.
Лише за себе, напівмертвих, дбаєте
– Витратно піклуватись про живих!
----------------
Мета мерзотників – дістатись крісла Божого,
Як близнюки вони у цій меті.
Та не побачите ви жодного з них схожого,
Коли почнуть ділити крісла ті.
----------------
Девіз мерзотників ми добре вже відстежили
– «Блюзнирство» – На Закон вони плюють!
Усі скарби, що нам усім належали,
Спочатку крадуть – нам і продають.
----------------
Ціна мерзотникам відома – 30 срібників,
Що, навіть у дітей зриває сміх…
За зрадників, за злодіїв, за кривдників
– Один фальшивий долар, за усіх!
----------------
Фінал мерзотників – тремтячи руки й голови,
Мізки знекровлені, якщо вони були,
Та очі, перед вічністю оголені,
Що встояти від жаху не змогли.

22.03.1007 року




Володимир Оболонець   [12.07.2007 14:51]  [ ответить ]

І мертвим і живим


– Я прошу мене пробачити
За чорну, страшну конкретику.
Дозвольте лише зазначити
– Війна не зважає на етику.
----------
– Пробачте живі і мертві,
Брати-земляки ненароджені,
За те, що думки відверті,
Зі Словом Святим не погоджені.
----------
За те, що лайку маніжу,
Та мова моя нездорова,
За те, що рубаю та ріжу,
Бо вже наламали дрова.
----------
Ці вірші – не саги, не руни.
На тиск – у відповідь тисну.
Якщо не порвуться струни
– Я ще заспіваю пісню.

20.04.1007 року




Володимир Оболонець   [12.07.2007 14:49]  [ ответить ]

ВИБІР

Загуло над Дніпровськими схилами,
Маріїнськими парками, скверами…
Чортівні з кольоровими крилами,
Назліталось в Будинок з химерами.
----------
Порятунку у Бога просили ми.
Зубожілі й ті, йшли волонтерами
На Майдан, битись з темними силами,
Що посіли в Будинку з химерами.
----------
Дикий регіт керує обранцями,
Вже гетери опліч з люциферами…
– Дикий шабаш із дикими танцями,
Розхитав той Будинок з химерами.
----------
Двійко Віїв пручаються сварами,
Недомери зійшлись з недосерами…
Недолугі вінчаються парами,
– Тварі в сварі в Будинку з химерами.
----------
Що робити, як грішник не кається?!
Остогидли чорти з їх манерами!
Освятити – рука не здіймається!
– Чи спалити в Будинку з химерами?!

05.05.1007року




Атас   [12.07.2007 09:53]  [ ответить ]

В какую тему ни гляну, везде это оранжевое отребье под личиной правозащитника. Вот только какое право эта тварь защищает! Докладываю - свое личное право за счет остальных сладко жить под трескотню о защите прав этих самых других. Платите, придурки, правозащитник вас всех будет от всех защищать.



Сергій Петренко   [10.07.2007 15:36]  [ ответить ]

Одуматись і покаятись не пізно ніколи
Відкритий лист до члена Партії регіонів Т.В.Чорновола
Тарасе!
Коли ти з’являєшся на телеекрані, навіть нічого не кажучи, мені стає огидно і боляче від того, що бачу сина Великого українця, якого я, як багаторічний дисидент і правозахисник, знав особисто, глибоко поважав, вважав і до кінця свого життя вважатиму символом нашої свободи, державної незалежності. Переконаний, що якби він був живий в дні Помаранчевої революції, котра збудила і впевнила у своїй силі український народ, то неодмінно стояв би на трибуні Майдану і можливо не Віктор Ющенко, а В’ячеслав Чорновіл став би президентом України. От цікаво, де був би ти сьогодні – на його боці чи на боці Януковіча.Я давно збирався звернутись до тебе з щирим, незлим словом як однодумець і соратник твого батька. Мені в свої сімдесят п’ять років не годиться мовчати, кривити душею. Збирався, та все щось заважало. А вчора, 21 квітня почув, що ти казав з трибуни Верховної Ради опісля другого Указу президента про розпуск і перевибори парламенту і таки сів до столу, бо з твоїх вуст злітало таке, чим таврували твого батька і всіх нас комуністи та кадебісти під час переслідувань. Ну майже слово в слово. Уяви як мені було слухати.Людина вільна вибирати переконання, свій шлях в політиці, в житті. Не був би ти Чорноволом, ну й перебував би собі в Партії регіонів, яка, я вже глибоко переконався, антиукраїнська і виконує волю чужої держави, словоблудством про любов до України та її народу прикриває свою справжню ідеологічну суть. Одні лише базікання про другу державну мову свідчать про це, бо в будь-якій країні мова творить націю, а нація творить державу. Невже ти цього не розумієш?На помилку мають право усі, а от на зрадництво, на аморальність, не повинен мати ніхто. Ти знехтував цим правилом і вибрав аморальність. Вона страшна, бо полягає в тому, що ти пішов до тих, хто вбив твого батька і на сьогодні сповідують не його національні ідеали. Якби ти перед цим кроком змінив своє прізвище, не так боляче було б усім українським патріотам. А ти ж сьогодні Чорновіл, та ще й Тарас на наш вселюдський сором, на нашу національну ганьбу. Я не думаю, що ти не помічаєш ставлення до себе свідомих українців, а не зденаціоналізованих прибічників регіоналів. Воно, м’яко говорячи, негативне. В цьому я ще раз переконався, коли дивився «Свободу слова» в п’ятницю, 20 квітня, де ти виступав коло мікрофона. Не лише представники помаранчевого табору сміялися з того, що ти казав, а й люди з різних кутків України, що були присутні на передачі. Вони кидали на твою адресу репліки і ведучий вимушений був звернутися до них з проханням не робити цього. А як «люблять» тебе твої земляки – львів’яни. Минулого року я був у Львові і зайшов у велику книгарню. Мене, як письменника, упізнала одна з продавщиць і я невдовзі опинився в колі не лише її колег, а й покупців. В розмові з ними я спитав: «А до вас приїздить Тарас Чорновіл? Хай спробує» - почув у відповідь. За віком я годюсь тобі в батьки, Тарасе. То ж послухай мою щиру батьківську пораду. Багато людей за розрахунком чи недомисленням робить помилки, але ніколи не пізно, доки живемо, виправляти їх, якщо в душі не вмерли совість і честь. Якщо вони в тобі ще не задихнулись, вийди з чужої всьому українському партії, публічно покайся і піди дорогою свого батька. Ми високодуховна, не злостива нація, ми, я впевнений, зрозуміємо тебе і приймемо як сина великого Чорновола. Покаяння очищує людину і возвеличує. Будь розумним і мужнім.

Володимир Сіренко
письменник, член Національної
спілки письменників України,
дисидент і правозахисник
10.07.07




Тимоха   [03.05.2007 11:55]  [ ответить ]

Сайт классный!
Прочитай название публикации, которую ТЫ комментируешь!




Владимир   [03.05.2007 08:05]  [ ответить ]

Пока народ сам не решит, никто вверху за него решать не будет, все стараются забрать у народа даже право на переизбрание власти которая заворовалась как сказал представитель ПР в Конституционном суде, а кто такой народ кто его представляет, выбрали депутатов теперь пускай терпят 4 года до следующих выборов.И только президент дает право народу путем выборов поставить оборотней на место.Если бы еще запретить 5 созыву в течении 5 лет балотироваться в депутаты, может тогда бы следующие начали бы думать о стране и народе.А то такое впечатление что в парламенте работают агенты КГБ и ЦРУ.



Вован   [02.05.2007 11:29]  [ ответить ]

А где был многуважаемый Президент, когда назначал судей конституционного суда? Где он был, когда эти люди сидели на этих должностях и зарплату получали? А тут опомнился... Одн. значит, коррупционерка, другой - присяги не исполняет. Нет, дорогой, коней на переправе не меняют. Раньше надо было "порядок" наводить. А теперь, когда пришло время - получай результат. А иначе все это на диктатуру смахивает. Еще раз говорю - раньше надо было. Теперь поздно. А если по другому - то можно дойти до лозунга - "Винтовка рождает власть"



Людмила   [29.04.2007 22:31]  [ ответить ]

A я склоняюсь перед Виктором Януковичем!Мрого ли у нас людей ,которые смогли бы сами в одиночку выбраться из среды улицы наверх?Это сколько же нужно было этому человеку глотать слезы,слушать бредни Юли и ей подобных,сколько нужно было иметь выдержки и самообладания,чтобы выйти в Люди в нашем обществе,которое ценит еолько себе подобных.Он выросший фактически сиротой,выучился,смог выбраться из грязи которая его окружала и показать нам всем обычным людям пример -что при упорном труде и желании творить добро,можно выйдя из низкой среды воспитать в себе высокодуховного человека и войти в высшее общество с высокоподнятой головой,потому что этот человек действительно это заслужил!Низкий поклон Вам Виктор Федорович!Вы дали надежду многим людям и детям,которых не хочет воспринимать так называемое VIP-общество,что это возможно попасть на высокую ступень общества,если постоянно работать над собой!А что было с Юлией Тимошенко если бы с детства она росла в таких условиях как Вы!?Вы не утонули и не погрязли в грязи,которую выливают на Вас ваши оппоненты,а своим поведением Вы показываете насколько Вы выше по всем показателям и намного воспитаннее и интеллигентнее,чем Юлия Тим.и ее окружение.И знайте,что еще придет время и если кто-то еще не разобрался в том кто есть кто,то они всецело будут на Вашей стороне впоследствии.Потому что Вы действительно хотите добра Украине и ее гражданам.Виктор Федорович,пожалуйста не обращайте внимания на всякие гадости,которые выливаются на Вас.Я каждый раз ,когда это слышу,то пропускаю это через себя и представляю как Вам это болит.Знайте,когда Вам больно,то больно и нам.Вспоминайте об этих моих словах и Вам будет легче переносить всякие невзгоды.Держитесь!Крепитесь во имя Украины! И подымайтесь до высот дальше!Хай щастить Вам!И мы поддерживаем,что если уж так нужны выборы 2 Ю,то тогда одновременно необходимо провести выборы и президента и местных советов,и парламентских.Хотя Ющенко должен бы спросить у нас,как у народа хотим ли мы досрочных выборов и кого!?Виктор Федорович -Вы победите!Это точно и неоспоримо и это будет!



Остап   [28.04.2007 10:35]  [ ответить ]

Обязательно нужны Президентские выборы!
И чем скорее, тем лучше!




Тарас   [27.04.2007 15:44]  [ ответить ]

Выборы должны быть и в парламент, и президентские!


[1] [2] [3] [4]






Обсуждение публикаций временно недоступно.


 


Все права на материалы, размещенные на этом сайте, принадлежат пресс-службе Виктора Януковича
© 2004-2009 При использовании материалов сайта ссылка на ya2008.com.ua обязательна.






Наша кнопка