|
 
Віктор Янукович: Ми несемо відповідальність перед суспільством
Повний текст інтерв'ю Лідера Партії регіонів провідним телеканалам 07.02.2008 р.
11.02.2008, 16:09
Лідер Партії регіонів Віктор Янукович відповів на запитання журналістів телеканалів "1+1", "ICTV", ТРК "Україна"
- Вікторе Федоровичу, на цьому тижні для України сталася доленосна подія – її прийняли до СОТ. Як Ви вважаєте, в цьому більше плюсів чи мінусів для України?
- Перш за все, вступ України до СОТ – це шлях до європейської світової економіки, до тієї системи, яка вже працює для 150 держав світу. І Україна до них приєднується. Це, безумовно, дуже важливий крок, який дає значні переваги нашим товаровиробникам, що працюють на світових ринках. Але це водночас ускладнює конкурентну ситуацію на внутрішньому ринку.
Тобто, безумовно, будь-який рух має завжди і позитив, і негатив. Що стосується перспективи, то, безумовно, це – позитив, тому що Україна інтегрується в світовий простір. Що стосується нинішнього періоду, то багато чого буде залежати від того, як ми, як господарі, зможемо захистити нашого вітчизняного виробника.
На жаль, ми поки що не почули від влади, що і яким чином вона намагатиметься зробити для того, щоб захистити внутрішній ринок. І як пройти цей дуже складний адаптаційний період часу. Дії влади повинні бути швидкими і ефективними.
- Чи це не значить, що для простого громадянина можуть виникнути ускладнення? Нас всіх найбільше цікавить, що буде з цінами далі.
- Сьогодні ми бачимо, що ціни зростають дуже швидко і такого зростання цін, як є зараз в Україні, вже давно не було. Ми знаємо, що в минулому році інфляція складала щомісячно близько 0,5%. А зараз ми вже чуємо про прогнози на цей місяць більше 2,5%. Ми побачимо це найближчим часом. Сьогодні Світовий Банк прогнозує для України на поточний рік інфляцію більше 13%. Але якщо вона буде зростати такими темпами, як це було в січні-місяці, то вона сягне 25%, а то і більше. Це дуже загрозлива тенденція.
- Як відомо, Україна має визначений час для того, щоб Верховна Рада ратифікувала протокол про вступ до СОТ. Чи готова Партія регіонів для цього розблокувати парламент?
- Безумовно, ми маємо до липня-місяця ще час. Я вважаю, що треба проводити парламентські слухання щодо цього питання, обговорити це питання. А після того, як уряд запропонує свій план захисту вітчизняного виробника, захисту вітчизняного ринку – ми будемо визначатись.
Я ще раз кажу, що крок до СОТ є дуже перспективним для України, він відкриває можливість вже в цьому році створити зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Адже Європейський Союз – також один з наших стратегічних партнерів, який має обсяг товарообігу з Україною приблизно на рівні з Росією. Різниця дуже незначна.
- Вікторе Федоровичу, чи будете ви сприяти ратифікації протоколу щодо вступу до СОТ, якщо уряд не надасть програму захисту внутрішнього ринка?
- Ви знаєте, я ніколи не забігаю наперед. Я вважаю, що сьогодні є можливість, – і це, до речі, спільний обов'язок і влади, і опозиції, – досягти оптимальних результатів для розвитку нашої країни.
Ми будемо вимагати, щоб вітчизняні товаровиробники почули, як держава буде їх захищати, як вона буде сприяти розвитку конкурентоспроможності на внутрішньому ринку. Ми повинні мінімізувати втрати від вступу до СОТ.
- Сьогодні парламент заблоковано опозицією через питання вступу України до НАТО. Відома Ваша позиція стосовно того, що спочатку потрібно провести референдум, а потім вже здійснювати решту кроків щодо членства в НАТО. А сама Партія регіонів за вступ України до НАТО чи проти?
- Це наша програмна річ: ми вважаємо, що Україна не готова до вступу до НАТО. І буде вона колись готова чи ні – це питання риторичне. Ми завжди виступали за те, щоб Україна брала участь в створенні системи Європейської колективної безпеки. А буде там НАТО чи буде там Росія – це питання дискусії, це питання переговорів.
Ми вважаємо, що Україна, перш за все, повинна кожен свій крок перевіряти та узгоджувати з думкою українського народу. І яка б влада не була, вона повинна завжди про це пам'ятати. Ми повинні пам'ятати про Акт незалежності і Декларацію про суверенітет, у яких визначено позаблоковий статус України. І це є незмінним. У першому реченні Конституції записано, що в її основу покладено Акт проголошення незалежності України 1991 року. Це головне. Від цього ми повинні відштовхуватися.
Хотів би запитати: що, на нас хтось сьогодні нападає? Чому зараз спостерігається такий прискорений рух до НАТО? Що, ми не знаємо результатів соціологічних досліджень, які сьогодні є? Ми не знаємо, як відноситься суспільство до таких кроків? В вересні-місяці минулого року ми розглядали це питання за наслідками саміту Україна-НАТО, який відбувся в Брюсселі. Я брав безпосередню участь у цьому саміті, і зробив наголос на тому, що сьогодні ми повинні розділити два питання – питання співпраці України з НАТО і питання вступу України до НАТО. Це два різних питання.
Що стосується питання співпраці з НАТО, то Партія регіонів ніколи не була проти. Як можна не співпрацювати з Північноатлантичним альянсом, який є провідною організацією з гарантування колективної безпеки в Європі? Тому це питання, безумовно, є дуже важливим для країни. Але, водночас, це питання, яке сьогодні розділяє суспільство. Воно дуже чутливе, і в ніякому разі не можна з цим питанням поводитись так, як зробила це зараз діюча влада.
Підписуючи лист до Генерального секретаря НАТО з проханням приєднати Україну до ПДЧ, влада діяла кулуарно. Яке мав право голова Верховної Ради підписувати цей лист без відповідного рішення парламенту? Яке мала право прем'єр-міністр підписувати цей лист без рішення уряду? Якщо влада буде діяти в такий спосіб, безумовно, це завжди буде обурювати громадськість, це завжди буде вносити розкол в суспільство. Ми знаємо, – і соціологія це підтверджує, – що зараз не менше, ніж 70% громадян України висловлюються проти вступу України до НАТО.
Тому наша позиція зрозуміла: будь-які дії влади в цьому напрямку повинні бути прозорими і повинні мати відповідні законні підстави.
- В середу на засіданні Опозиційного уряду Ви говорили про можливість дострокових виборів, спровокованих парламентською кризою. Чи будете ви домагатися дострокових виборів і в який спосіб? Чи буде фракція Партії регіонів складати мандати, як це минулого року зробили БЮТ і "Наша Україна"?
- Сьогодні питання політичної кризи є одним з головних питань, яке заважає країні нормально жити і розвиватися. Ми будемо відверті: як може працювати парламент, в якому більшість складає 227 депутатів? Два депутати захворіли, хтось поїхав у відрядження – і коаліція вже не здатна проголосувати за своє рішення. Ми це добре розуміємо, ми це вже неодноразово проходили в подібній ситуації.
І ми знаємо, що коли парламент не здатний ефективно працювати, уряд також не може ефективно працювати, тому що треба своєчасно приймати закони, зміни до законів і таке інше.
Країна не може жити без законодавчої влади. Треба визнати, що нинішня коаліція не здатна працювати. Треба дати відповідь на це питання. І відповідь на це питання лежить на поверхні – це вибори, безумовно.
Тільки коли вони будуть і в який спосіб – це також питання дискусії, питання політичних консультацій, питання юристів і так далі. Але все це можливе лише на підставі. А підстава є – неспроможність влади працювати в таких умовах.
Можливо, буде знайдено інший вихід, можливо, буде зроблено інший формат коаліції. Ми ще не знаємо. Але шукати вихід з цієї ситуації треба всім. Ми несемо відповідальність перед суспільством. Український народ делегував нам повноваження управляти країною. І ми повинні нести відповідальність за ефективність цього управління. Тому наші принципи полягають в тому: все, що йде на користь державі і на користь українському народу, незалежно від того, хто буде при владі, ми завжди будемо підтримувати. А сьогодні ми не бачимо таких дій, ми бачимо тільки дії популістські, і дії авантюрні.
- Президент ініціює створення національної конституційної ради, яка б розробляла нову Конституцію. Ще рік тому Партія регіонів відмовлялася брати у цьому участь. Зараз ніби погодилася. З чим це пов'язано? У вас є якісь ідеї стосовно вдосконалення Конституції?
- Є правовий шлях, який визначено Конституцією. Порядок, як це повинно робитися. Це робиться в парламенті, створюється конституційна комісія, вона опрацьовує зміни до Конституції.
Мова не йде про нову Конституцію. Якщо хтось мріє про нову Конституцію, то я вам скажу, що це марні мрії. Цього не буде. А якщо мова йде про вдосконалення, то ми підтримуємо вдосконалення Конституції. В нас є свої пропозиції, і ми будемо брати у цьому участь.
Що стосується створення цієї конституційної ради. Це орган, який, умовно кажучи, візьме на себе процес організації обговорення змін до Конституції, напрацює пропозиції за результатами проведення "круглих столів", і так далі. Після цього – а ми так домовлялись – ці пропозиції будуть направлені до парламенту. А далі процес піде вже в законному руслі. Буде створена конституційна комісія, яка передасть ці документи вже на розгляд Верховної Вади. Якщо Верховна Рада погодить ці пропозиції – а в перший раз для цього потрібно 226 голосів – то потім ці документи йдуть в Конституційний Суд. Потім, після отримання позитивних висновків Конституційного Суду, голосування по цих пропозиціях треба проводити більшістю у 300 голосів. Так передбачає Конституція.
Ми вже висловлювали свою точку зору щодо вдосконалення Конституції. По-перше, ми будемо наполягати на тому, щоб вдосконалювалось виборче законодавство. Тому що до суто пропорційних виборів Україна сьогодні ще, як кажуть, не доросла. Треба, щоб депутати несли відповідальність перед виборцями, щоб люди їх знали, щоб вони були закріплені за округами.
Ми – за такий принцип пропорційної системи виборів до парламенту, де депутати були б закріплені за округами. Це перше.
Що стосується місцевих виборів, то, скоріш за все, там повинна бути реалізована мажоритарна виборча система – тобто, вибори за мажоритарними округами.
Я все життя прожив в регіоні, неодноразово був депутатом місцевих рад. І я знаю, що коли депутат закріплений за округом, він працює на округ, постійно звітує перед своїми виборцями за те, що він зробив. Відповідно, після того, як депутат відпрацював термін, люди можуть зробити висновок, чого цей депутат вартий та чи потрібно за нього голосувати. А що ми зараз зробили? Ми створили виборчу систему, за якої депутат практично не несе відповідальності перед виборцями. Це дуже погано.
По-друге. Яке представництво зараз мають регіони при владі? Практично ніякого не мають, і не впливають на дії і рішення влади. Тому нам треба рухатись до створення верхньої палати парламенту, яка буде представляти регіони, тобто робити двопалатний парламент. При цьому потрібно зменшувати кількість народних депутатів у нижній палаті.
Зараз є різні точки зору з цього питання. Але ми повинні рухатись до створення такої системи влади, яка б забезпечувала багаторівневе управління державою та враховувала специфіку того чи іншого регіону.
Децентралізація влади, рух в бік регіоналізації державної влади – це наша політика. Зміни до Конституції також повинні враховувати цей напрямок, і ми будемо цього домагатися.
- Чи це значить, що хто більше заробляє чи перераховує в бюджет, той і має більше прав?
- Я цього не казав. Знаєте, треба поважати ті регіони, які заробляють для країни кошти. Але треба враховувати умови, в яких вони живуть, наприклад, екологічні умови. Тобто, треба робити коефіцієнти вирівнювання для різних регіонів.
Я наведу приклад. Я все життя прожив в Донецькій області. Там проживає біля 200 людей на квадратний кілометр. А в нас є регіони, в яких мешкає 30 осіб на квадратний кілометр. Це ж треба враховувати, так чи ні? А це і освіта, це і система охорони здоров'я. Багато чого нам ще треба зробити. І це можна зробити лише тоді, коли ми будемо дослухатись до людей. Я мрію про той час, коли така система запрацює.
Ми багато вивчали різних систем місцевого самоврядування. Наприклад, мені імпонує шведська система. Шведи практично підійшли впритул до створення федерації, але вони зупинилися на певному рівні самоврядування, і поки що далі не йдуть.
Можливо, Україна повинна пройти саме такий шлях і вийти на такий рівень самоврядування, який би забезпечив найглибший рівень децентралізації влади при збереженні унітарної форми організації держави. Можливо, тоді й буде в країні порядок.
- Вікторе Федоровичу, Ви згадали у своїй попередній відповіді про можливе переформування коаліції. Чи вважаєте Ви такий варіант розвитку подій реальним? І чи може це вивести парламент із тієї кризи, в якій він опинився зараз?
- Я це сказав як припущення. Все можливо заради держави, заради українського народу. Нічого неможливого не буває.
Я хочу сказати, що звик займатись конкретними справами. Я вдруге став народним депутатом, і коли я бачу, що парламент не працює, що йде зайва політизація будь-яких питань, що їх дедалі треба вирішувати, – мені неприємно працювати в такому парламенті.
Наприклад, таке питання, як державні закупівлі. Ми отримали ще у 2005 році, при помаранчевому уряді недосконалий закон про державні закупівлі, який породжує корупцію. Отже, цей закон потрібно вдосконалювати. Що, це те питання, навколо якого ми повинні шукати політичні кольори? Я вважаю, що навколо цієї проблеми треба об'єднуватись. І таких питань дуже багато. Їх переважна більшість – таких питань, навколо яких треба об'єднуватись всім і працювати. А ми знаходимо проблеми, які сьогодні розділяють суспільство і парламент.
Скажіть, будь ласка, кому сьогодні потрібний цей конфлікт навколо "листа трьох" до Генерального секретаря НАТО? Навіщо цей лист саме зараз потрібно було підписувати? Якщо влада хоче йти цим шляхом, хай вона свої ініціативи вносить для розгляду до парламенту, на засідання уряду, хай вона приймає прозорі рішення і несе потім за них відповідальність. Тобто, влада повинна працювати прозоро і відповідально.
- Чи не веде Партія регіонів переговори з опонентами відносно спільних дій щодо виходу з парламентської кризи?
- Такого не буває, щоб не проходили переговори. Вони йдуть, хочемо ми цього чи не хочемо. Депутати збираються в залі щоденно – не менше, ніж 350-400 депутатів. Це живі люди, вони сидять поруч один із одним, вони спілкуються... І це об'єднує. Я хочу сказати, що серед депутатів, безумовно, переважна більшість відповідальних людей. А всі відповідальні люди думають, як спільними зусиллями зробити так, щоб у країні всім було жити краще.
Безумовно, цей діалог йде на рівні депутатів, на рівні керівників фракцій, коли ми збираємось на Погоджувальній раді. Переважну кількість часу ми спілкуємось нормально. Але, безумовно, є питання, які викликають досить гарячі дискусії. Це питання, при розгляді яких ми мусимо відстоювати свої політичні принципи, якими ми ніколи не будемо поступатися. Так робить кожна відповідальна політична сила. Жодна відповідальна політична сила не буде когось обслуговувати. І це нормально.
І я вважаю, що ми з такої дискусії повинні виключити ті питання, які сьогодні розділяють країну чи суспільство. Потрібно сказати: Давайте на ці питання ми зараз оголосимо мораторій і не будемо їх торкатись, тому що ці питання розділяють нашу країну. Давайте ми будемо займатись питаннями економіки, соціальної політики, та іншими питаннями, на вирішення яких сьогодні чекає від нас український народ. Отакий настрій в нас.
- Вікторе Федоровичу, якою є Ваша думка стосовно приватизації "Укртелекому" та Одеського припортового заводу? До яких наслідків може призвести приватизація цих стратегічних об'єктів?
- Що стосується політики приватизації в Україні. Ми висловлювали свою точку зору і в минулому році, і в цьому році неодноразово. Чому ми призупинили приватизацію? До речі, це ми робили спільно з Президентом Ющенком. Тому, що ми прийшли до висновків, що ці підприємства не підготовлені до приватизації. І якщо їх продавати в такому стані, ми отримаємо нереальну вартість цих підприємств, тобто, умовно кажучи, подаруємо їх комусь. Це є злочин проти народу.
Тому що ці підприємства належать українському народу. Вони не належать владі, хто б не був при цій владі.
Ось чому ми почали готувати до приватизації "Укртелеком". А що стосується приватизації Одеського припортового заводу, то це питання треба розглянути на Раді національної безпеки і оборони. Тому що це стратегічний об'єкт. Треба провести засідання РНБОУ, треба послухати товаровиробників хімічної галузі, послухати наших фахівців з питань безпеки, отримати експертні висновки, а потім приймати рішення. Куди ми поспішаємо? Що, нам треба продати за будь-яку ціну ці підприємства? А далі що буде? Далі вже нічого не буде, щоб продавати. Ми за приватизацію, але якщо будь-що приватизовувати, то треба спочатку ці підприємства підготувати. А щоб їх якісно підготувати, треба виходити на міжнародні фондові біржі, на ІРО. Оце є шлях, яким йдуть всі сучасні країни світу. Тоді тут не буде корупції, не буде кого звинувачувати. Тоді ми отримаємо реальну вартість цієї власності. Оце шлях, який ми пропонуємо.
- Якими будуть дії опозиції у ситуації, якщо 227 депутатів з існуючої більшості зберуться і перейдуть в інший зал та стануть там приймати рішення? Тим більше, що так вже колись було – більшість перейшла в Український дім і там голосувала.
- Знаєте, таких випадків може бути скільки завгодно. Я навіть не хочу про це казати. Це вже буде не влада, якщо вона буде кудись йти і голосувати. Є парламент, і треба голосувати в парламенті. Україна – велика країна. Ми всі пишаємось тим, що живемо в цій державі. Тому не треба ображати український народ і державу та доходити до таких питань. | |
|
| 
| 
| 
